[Версія для друку]

Менш як півтора століття тому на Бессарабській площі стояла застава – тут кінчалося місто. А далі тягнувся піщаний незабрукований шлях на Васильків, який правив за поштовий тракт. Та з 30-х років позаминулого століття обабіч шляху починають виростати одноповерхові будинки дрібних чиновників та відставних солдатів, виселених з Печерська, де розгорнулося будівництво Нової фортеці. Поступово Васильківський шлях стає Великою Васильківською вулицею.

Один за одним тут з’являються будинки, в яких до революції були готелі – „Південь”, „Гран-Імперіаль”, „Дагмар”, „Тавріда”, „Петербург”, „Метрополь” з ресторанами і кафе. Більшість з цих споруд у відбудованому вигляді дійшла до наших днів. У високому шестиповерховому будинку, збудованого у рисах модерну, до революції містився кінотеатр „Одеон”, а у малому пасажі – кінотеатр „чари”. Вулиця досить упорядкована, з просторими тротуарами,з де-не-де ажурними опорами ліхтарів.

Нині від площі Льва Толстого аж до Бессарабської площі проліг підземний торговельно-розважальний комплекс „Метроград”.

Взято з "Київ: погляд через століття", ст. 164; Київ, "Мистецтво", 1988 р.