[Версія для друку]

Воскресенська слобідка — історична місцевість і житловий масив у Дніпровському районі. Основні магістралі Воскресенки — бульвар Перова, проспект Визволителів, вулиця Курнатовського. До Воскресенки прилягають місцевості Вигурівщина, Куликове, Микільська слобідка. На території Воскресенки розташувалися житлові масиви Воскресенка, Кибальчич, Райдужний.

Воскресенська слобідка (тобто «історична» Воскресенка) простягалася між Дніпром і, орієнтовно, сучасним бульваром Перова. Вона відома з XVI століття як «земля Євстафієва» або «Євстафіївська земля» (востаннє згадана у XVIII столітті), що належала кошовому отаману Запорізького козацтва Остапу (Євстафію) Дашковичу, який подарував ці землі Воскресенській церкві (знаходилася на Подолі і також побудована коштом Дашковича). Звідси й походить назва майбутньої слобідки.

У 1719 році за розпорядженням київського губернатора князя Д.М.Голіцина Воскресенка була вилучена у Воскресенської церкви та під новою назвою Губернаторська слобідка перетворена на ранговий маєток київських губернаторів та комендантів Печерської фортеці.

У 1786 Воскресенка остаточно перейшла у казенне володіння.

У 1930—33 роках уся місцевість входила до Київської приміської смуги. У складі Києва вона опинилась від 1933.

Протягом 1960—80-х років слобідку майже повністю знесено (лишилася тільки вулиця Марка Черемшини), поряд з нею протягом 1960-х збудовано житловий масив Воскресенський, до якого в 1980—82 прибудовано мікрорайон Куликове Поле на місці знесеного селища Куликове, у 1970-і роки — житловий масив Кибальчич, а на місці знесеної Воскресенської слобідки — 1-й і 2-й мікрорайони житлового масиву Райдужного (1977—85).

На Воскресенці прокладено вулицю Воскресенську (до 1968 — частина Воскресенського шосе).

Джерело: "Короткий топонімічний довідник", К., "Павлім", 2003 рік